("Восьмий повірений Ренато Баретич")> «Сі, то не є пуотріба, ал є пуотріба за сварки, за ствуорит партії, газети, за обманичит суосіда, за пуоділит село!»
Ці слова, вимовлені місцевою жителькою острова Тречич, звучать як абсурдний набір слів. Але для головного героя роману Ренато Баретича «Восьмий повірений» Сініші Месняка це — реальність, з якою йому доведеться зіткнутися.
### Острів, якого немає на карті
Тречич — вигаданий острів, настільки віддалений від цивілізації, що на ньому немає мобільного зв'язку, інтернету, священиків чи політичних партій. Єдине село населено жінками старшого віку, а мова місцевих жителів — це суміш хорватської, австралійської англійської та італійської. Сініша, молодий політик з правлячої партії, потрапляє сюди після скандалу, щоб організувати місцеві вибори та створити осередки партій. Але замість цього він стикається з дивними звичаями, таємничими персонажами та незрозумілими ситуаціями.
### Персонажі, яких не зустрінеш у жодному місті
Серед місцевих жителів Тречича — Муона, австралійська аборигенка, яка володіє знаннями з цілющих трав; Селім Ферхатович, який знайомий з Джоном Мейджором та Борисом Єльциним; і «Хтива Крихітка», загадкова дівчина, яка може бути повією. Кожен з них має свою історію та роль у житті острова, і кожен з них допомагає Сініші зрозуміти, що таке справжнє життя.
### Мова, яка відображає суть
Мова остров'ян Тречича — це не просто набір слів. Це відображення їхнього способу життя, їхнього сприйняття світу. Перекладачці Наталії Чорпіті довелося докласти чимало зусиль, щоб передати цей унікальний діалект українським читачам. І хоча деякі фрази можуть здатися незрозумілими, вони додають глибини та автентичності розповіді.
### Життя на межі реальності
Тречич — це не просто острів. Це місце, де реальність переплітається з вигадкою, де сучасне суспільство зустрічається з традиціями минулого. Тут немає політичних партій, але є глибокі переконання; немає інтернету, але є справжні стосунки між людьми. І хоча Сініша приїхав сюди з конкретною метою, він швидко розуміє, що насправді він сам потребує змін.
### Якщо вирішиш читати книгу далі – будь уважний, там можуть бути спойлери! ⚠️
У наступних розділах роману Сініша стикається з серйозними труднощами у виконанні свого завдання. Йому доводиться не лише організовувати вибори, але й розібратися у складних відносинах між місцевими жителями, їхніми таємницями та історією острова. Кожен крок наближає його до розуміння того, що справжні зміни починаються зсередини.
("Восьмий повірений Ренато Баретич")### Острів, якого немає на карті
Уявіть собі острів, де немає ні мобільного зв'язку, ні інтернету, де немає навіть пошти. Це місце — Trećić, найвіддаленіший населений острів Хорватії. Тут немає жодного представника влади, але громада чудово функціонує без неї. І ось сюди, за наказом уряду, відправляють Сінішу Месняка — молодого політика, якого звинуватили в корупційній справі. Його завдання — організувати перші демократичні вибори та впровадити місцеву владу.
### Мова, якою не говорять
На Trećiću люди спілкуються на унікальній мові, яка поєднує елементи далматинського діалекту, італійської та австралійської англійської. Цей «третійчанський» діалект настільки відмінний, що навіть Сініша спочатку не розуміє його. Йому на допомогу приходить місцевий житель Тоніно, який стає його другом і помічником у боротьбі з місцевою самодостатністю.
### Жителі, яких не знайдеш у паспорті
Острів населяють переважно літні люди, багато з яких повернулися з Австралії. Вони живуть за своїми правилами: гріються на сонячній енергії, отримують медичне обладнання від італійських мафіозі, а навіть мова пишеться за правилами «вуксовиці» — не лише фонетично, а й з використанням кирилиці. Серед жителів є колишній мисливець на середземноморських тюленів, шкільний учитель, який навчає дітей без шкільної програми, та навіть колишня порноактриса. Їхні історії переплітаються з політичними інтригами, створюючи колоритну картину життя на острові.
### Політика без політиків
Попередні сім урядових представників не змогли виконати завдання Сініші. Острівна громада настільки самодостатня, що відмовляється від будь-якої зовнішньої влади. Сініша, спочатку впевнений у своїй місії, з часом починає сумніватися у доцільності своєї присутності. Він розуміє, що місцеві жителі живуть у гармонії без бюрократії та політичних інтриг.
### Мова, що стає частиною острова
Мова є важливим елементом роману. Вона не лише відображає культурну самобутність острова, але й стає символом відокремленості та незалежності громади. Автор майстерно використовує цю мову, створюючи унікальну атмосферу та підкреслюючи відмінність Trećića від решти світу.
### Тонка межа між гумором і трагедією
Хоча роман сповнений гумору та іронії, він також торкається серйозних тем, таких як політична корупція, самовизначення та відчуження. Наприкінці роману Сініша стикається з несподіваним поворотом подій, який змінює його погляд на місію та на саму політику.
---
*«Острів, де немає влади, але є гармонія. Острів, де мова — це більше, ніж просто спосіб спілкування. Острів, де політика — це не лише про закони, а й про людей.»*
('Восьмий повірений Ренато Баретич книга зміст')# Енциклопедія книги «Восьмий повірений»
### Загальні відомості
- **Назва**: «Восьмий повірений» (*Osmi povjerenik*)
- **Автор**: Ренато Баретіć
- **Жанр**: Політична сатира, драма, комедія
- **Мова оригіналу**: Хорватська
- **Переклади**: Українською, англійською, німецькою, французькою, сербською та ін.
- **Перше видання**: 2003 рік
- **Жанрові характеристики**: Сатиричний роман з елементами чорного гумору та соціальної критики
### Сюжет
Події роману розгортаються на вигаданому хорватському острові Треціч, де мешкає самобутня громада, що функціонує без офіційної влади. Молодий політик Сініша Мешняк, після скандалу, організованого його політичними опонентами, отримує завдання від уряду організувати перші вибори на острові та встановити місцеву владу. Попередні сім повірених не змогли виконати це завдання через особливості місцевої спільноти, яка не бажає інтегруватися в державну систему.
На Трецічі Сініша стикається з унікальними персонажами, серед яких літні люди, повернуті з австралійської еміграції, аборигенки, боснійці та інші. Мова місцевих жителів є сумішшю далматинського діалекту, італійської та австралійського акценту, що створює додаткові труднощі для Сініші. З часом він починає розуміти та приймати місцеві звичаї, що призводить до його трансформації з амбітного політика в частину цієї спільноти.
### Головні персонажі
1. **Сініша Мешняк** – молодий політик, головний герой роману. Спочатку прагне виконати завдання уряду, але з часом починає розуміти та приймати місцеві звичаї.
2. **Тоніно Смеральдіч** – місцевий житель, який стає помічником та другом Сініші, допомагаючи йому адаптуватися до життя на острові.
3. **Селім та Зехра** – боснійська пара, що додає колориту та гумору в сюжет.
4. **Інші персонажі** – літні жителі острова, аборигенки та інші, кожен з яких має свою унікальну історію та роль у розвитку подій.
### Тема та стиль
Роман є сатирою на політичну систему та бюрократію, висміюючи спроби держави нав'язати свої правила віддаленим та самодостатнім громадам. Автор використовує чорний гумор, іронію та соціальну критику, щоб показати абсурдність деяких політичних рішень. Мова твору багатошарова, з використанням різних діалектів та мовних стилів, що додає глибини та колориту.
### Визнання та адаптації
- Роман отримав численні нагороди, серед яких: нагорода К. Ш. Gjalski, V. Nazor, A. Šenoa, I. G. Kovačić та «Kiklop» за найкращу прозову книгу.
- У 2005 році за мотивами роману була поставлена театральна вистава в ХНК Спліт.
- У 2018 році вийшов однойменний фільм, який був обраний як хорватський кандидат на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.
### Цікаві факти
- Роман є дебютним твором Рената Баретіća у прозі.
- Особливістю острова Треціч є його ізоляція від сучасного світу: відсутність інтернету, мобільного зв'язку та інших сучасних зручностей.
- Мова місцевих жителів є унікальним діалектом, що поєднує елементи різних мов та акцентів.
### Висновок
«Восьмий повірений» є глибоким та багатошаровим твором, який поєднує політичну сатиру, соціальну критику та гумор. Це роман, що змушує задуматися над питаннями влади, ідентичності та самодостатності.
ірений Ренато Баретич## Відчуття та думки після прочитання книги «Восьмий повірений»
### Острів, де все інакше
Після прочитання «Восьмого повіреного» я відчуваю дивне поєднання легкості та гіркоти. Легкість — від того, як автор майстерно переплітає гумор і серйозність, створюючи атмосферу, де сміх і сльози йдуть поруч. Гіркота — від усвідомлення, що хоча острів Третич і є вигаданим, його мешканці з їхньою самодостатністю та незалежністю змушують задуматися про те, чого бракує в нашому світі.
### Мова, що об'єднує
Особливо вразила мова роману. Третичанський діалект, який автор створює, — це не просто набір слів, а цілий світ, що відкривається перед читачем. Спочатку важко розібратися, але з кожною сторінкою розумієш, що це не просто гра словами, а спосіб показати, як мова може бути мостом між людьми, навіть якщо вони з різних світів.
### Люди, що живуть по-своєму
Мешканці Третича — це не просто колоритні персонажі, це люди, які живуть за своїми правилами, не підкоряючись загальноприйнятим нормам. Вони нагадують нам, що можна жити інакше, не обов'язково слідуючи загальним тенденціям. Їхня незалежність і самодостатність викликають захоплення та водночас сум — чому ми не можемо бути такими ж вільними?
### Політика і люди
Сюжет, що обертається навколо політики, насправді більше про людей. Про те, як система може зламати людину, але також і про те, як людина може знайти себе, навіть потрапивши в ситуацію, де все здається безнадійним. Це нагадує, що важливо не те, де ти, а хто ти є насправді.
### Вплив на мене
Після цієї книги я замислився про те, як часто ми живемо за чужими правилами, не замислюючись, чи вони справді наші. Третич став для мене символом того, що можна жити інакше, не підкорюючись загальним тенденціям. І хоча я розумію, що не кожен може оселитися на віддаленому острові, але в нашому житті завжди є місце для власного вибору, для того, щоб жити так, як хочеться, а не як нав'язують інші.
### Підсумок
«Восьмий повірений» — це не просто книга, це заклик до роздумів про те, як ми живемо, чому ми живемо і чи можемо ми змінити своє життя на краще. І хоча Третич — це вигаданий острів, його уроки реальні і важливі для кожного з нас.
("Восьмий повірений Ренато Баретич сюжет")⚠️ Увага! Далі будуть спойлери щодо сюжету книги.
**Повна історія книги "Восьмий повірений"**
Синиша Месняк — молодий і перспективний політик, який через політичну інтригу потрапляє у великий скандал. Щоб уникнути наслідків, прем'єр-міністр відправляє його на віддалений хорватський острів Треціч, де він має виконати місію: організувати перші місцеві вибори та встановити легітимну владу.
### Прибуття на Треціч
Острів Треціч — це місце, де життя протікає без будь-якої державної влади. Місцеві жителі, здебільшого літні люди, живуть у своєму ритмі, без інтернету, мобільного зв'язку та навіть без священників, хоча на острові є дві церкви. Їхній діалект, "третійчанський", є сумішшю хорватської, італійської та австралійської мов, що ускладнює спілкування з новоприбулим повіреним.
### Знайомство з місцевими
Синиша знайомиться з різними колоритними персонажами острова: Тоніно, молодим місцевим жителем, який стає його перекладачем і другом; старим рибалкою, який має сумнівну репутацію; двома аборигенками, які займаються нетрадиційною медициною; та іншими колоритними особами. Вони всі мають свої таємниці та історії, які поступово розкриваються перед Синишею.
### Спроба організувати вибори
Попри зусилля Синиші, організувати вибори на острові виявляється надзвичайно складним завданням. Місцеві жителі не бачать потреби в зовнішній владі і активно протистоять будь-яким спробам змінити їхній спосіб життя. Кожен його крок зустрічає опір, і навіть попередні сім повірених, які намагалися виконати це завдання, не досягли успіху.
### Особисті зміни Синиші
З часом Синиша починає змінюватися під впливом острівного життя. Він поступово відмовляється від своїх амбіцій і починає цінувати спокій та простоту місцевого способу життя. Його стосунки з Тоніно та іншими жителями острова стають глибшими, і він починає розуміти, що справжня влада — це не формальні структури, а взаєморозуміння та співпраця між людьми.
### Кульмінація та розв'язка
Несподівано для всіх, Синиша вирішує залишитися на острові, відмовившись від своєї місії та повернення до політики. Він розуміє, що його справжнє місце тут, серед цих людей, де він може бути собою, а не частиною корумпованої системи. Його рішення стає символом відмови від штучних структур влади на користь справжніх людських цінностей.
"Восьмий повірений" — це сатиричний роман, який висміює політичні реалії та бюрократичні структури, показуючи, як іноді найкращі рішення приходять не ззовні, а зсередини спільноти.