Михайло Старицький — один із засновників українського театру корифеїв, чиє ім’я нерозривно пов’язане з п’єсою «За двома зайцями». Ця комедія, написана 1883 року, стала класикою української драматургії і досі викликає сміх і роздуми про людські вади та прагнення.
Сюжет
Події п’єси розгортаються в Києві другої половини XIX століття. Головний герой, Свирид Голохвостий — цирульник, який через власну легковажність опинився в боргах. Він вирішує змінити своє становище, одружившись на заможній дівчині Проні Сірко. Однак, паралельно він залицяється до бідної, але красивої Галі, що призводить до низки комічних ситуацій і непорозумінь. Ця ситуація ілюструє народне прислів’я: «За двома зайцями побіжиш — жодного не спіймаєш».
Теми та ідеї
П’єса порушує важливі соціальні питання, зокрема:
-
Соціальна нерівність: Висміюється прагнення до багатства за будь-яку ціну, без урахування моральних принципів.
-
Людська глупота та лицемірство: Герої, намагаючись здаватися кращими, часто потрапляють у смішні ситуації.
-
Любов та обман: Зображено, як любов може бути використана як засіб досягнення особистих цілей.
Мова п’єси насичена гумором, сатира та народними приказками, що робить її ще більш живою та близькою до глядача.
Персонажі
-
Свирид Голохвостий: Цирульник, який прагне розбагатіти через шлюб.
-
Проня Сірко: Дочка заможних батьків, наївна та самозакохана.
-
Галя: Бідна, але розумна дівчина, до якої Голохвостий також залицяється.
-
Секлита Лимариха: Мати Галі, яка намагається захистити свою доньку від обману.
Кожен персонаж має свої унікальні риси, що додає п’єсі глибини та колориту.
Біографія автора
Михайло Старицький народився 2 грудня 1840 року в селі Кліщинці на Полтавщині. Він був не лише письменником, а й активним громадським діячем, театральним режисером та культурним діячем. Старицький був одним з основоположників українського професійного театру, організував перші театральні трупи та активно сприяв розвитку української культури. Його творчість охоплює різні жанри, включаючи драматургію, поезію та прозу.
Висновок
«За двома зайцями» — це не просто комедія, а глибока соціальна сатира, яка зберігає свою актуальність і сьогодні. Ця п’єса показує, як людські слабкості можуть призвести до комічних, а іноді й трагічних наслідків. Вона нагадує нам про важливість чесності, самоповаги та вміння цінувати те, що маємо.
⚠️ Увага! Спойлери
У фіналі п’єси Голохвостий, намагаючись уникнути розкриття свого обману, потрапляє в ще більші неприємності. Він намагається втекти, але його обман розкривається, і він опиняється в ще гіршій ситуації, ніж до цього. Це підкреслює мораль п’єси: не можна досягти щастя через обман і зраду.
Що ховається за рядками книги «За двома зайцями»
Початкові враження
«За двома зайцями» — це класична українська комедія, яка вже понад століття не втрачає своєї актуальності. У центрі сюжету — Свирид Голохвостий, цирульник, що прагне розбагатіти за допомогою шлюбу з багатою, але негарною Пронею Сірко, водночас залицяючись до красивої, але бідної Галі. Його намагання «зловити двох зайців» призводять до низки кумедних ситуацій і непередбачуваних наслідків.
Глибший погляд
Старицький майстерно висміює людську жадібність, лицемірство та соціальне кар'єристство. Голохвостий намагається створити собі образ успішної людини, але його брехня розкривається. Інші персонажі, як Проня та її сувора мати, втілюють яскраві типажі, що підкреслюють тему соціальної нерівності та ілюзій, які руйнуються перед реальністю.
Приховані сенси
За зовнішньою легкістю та гумором п'єса приховує глибші соціальні та моральні питання. Вона ставить під сумнів поняття честі, гідності та справжнього кохання, показуючи, як обман і хитрість можуть призвести до катастрофічних наслідків.
Основні ідеї книги
Через комічні ситуації та яскраві характери Старицький передає важливі уроки про чесність, самоповагу та наслідки лицемірства. П'єса нагадує, що справжні цінності не можна замінити зовнішнім блиском і матеріальним благополуччям.
Вичерпний огляд понять книги «За двома зайцями»
персонажі
-
Свирид Голохвостий — головний герой, збанкрутілий цирульник, який намагається розбагатіти через вигідний шлюб. Він залицяється одночасно до двох жінок, намагаючись отримати вигоду з обох ситуацій.
-
Проня Сірко — дочка міщанина Прокопа Сірка, до якої Голохвостий намагається одружитися заради її багатого посагу.
-
Галя — молода дівчина, до якої Голохвостий також залицяється, обіцяючи одружитися, хоча насправді має намір лише використати її.
-
Секлета Лимариха — мати Галі, яка змушує Голохвостого клястися перед церквою, що він одружиться з її дочкою.
-
Прокіп Сірко — батько Проні, власник крамниці, який сподівається на вигідний шлюб для своєї доньки.
-
Явдокія Сірко — мати Проні, яка підтримує ідею шлюбу доньки з Голохвостим заради багатства.
-
Степан Глейтюк — колишній наймит у Секлети, слюсар, який закоханий у Галю і намагається захистити її від Голохвостого.
-
Химка — наймичка у Сірків, яка стає свідком подій і допомагає розкрити справжні наміри Голохвостого.
-
Подруги Проні — Настя та Наталка, які підтримують свою подругу в її стосунках з Голохвостим.
-
Марта та Устя — гості на святі у Явдокії, які дізнаються про наміри Голохвостого і сприяють розкриттю його обману.
-
Меронія — жінка, яка живе при монастирі, присутня на святі у Секлети.
-
Два баси — товариші Свирида Голохвостого, які підтримують його у його планах.
-
Йоська — лихвар, до якого Голохвостий звертається за грошима.
-
Квартальний та катеринщик — міщани, присутні на подіях, які допомагають розкрити справжні наміри Голохвостого.
ключові терміни, предмети та артефакти
-
Цирульня — місце роботи Голохвостого, яке він намагається зберегти, хоча вже опечатано за борги.
-
Лихвар — особа, яка надає гроші під високі відсотки, до якого Голохвостий звертається за фінансовою допомогою.
-
Посаг — гроші або майно, яке дівчина приносить у шлюб, що є основною метою Голохвостого у його стосунках з Пронею.
-
Церква — місце, де відбуваються важливі події, зокрема вінчання, яке Голохвостий намагається використати для досягнення своїх цілей.
-
Заручини — обіцянка одружитися, яку Голохвостий дає Галі, хоча насправді не має наміру виконати.
-
Сватання — процес, під час якого Голохвостий намагається заручити Проню, сподіваючись на її багатство.
-
Модний одяг — символ статусу та багатства, який Сірки намагаються продемонструвати, щоб справити враження на Голохвостого.
-
Сімейні свята — події, на яких розкриваються справжні наміри персонажів і відбуваються ключові події сюжету.
сюжетні лінії
-
Плани Голохвостого — Голохвостий намагається одружитися з Пронею заради її багатого посагу, одночасно залицяючись до Галі, обіцяючи їй одруження.
-
Сімейні інтриги — Секлета змушує Голохвостого клястися перед церквою, що він одружиться з її дочкою, що призводить до конфлікту між родинами.
-
Розкриття обману — подруги Проні дізнаються про наміри Голохвостого і розповідають про це, що призводить до його викриття.
-
Вінчання — на церковному обряді Голохвостий намагається одружитися з Пронею, але його обман розкривається, і він змушений втекти.
важливі елементи сюжету
-
Соціальна нерівність — п'єса висвітлює різницю між багатими та бідними, а також ставлення до грошей та статусу в суспільстві.
-
Моральні дилеми — персонажі стикаються з вибором між особистими бажаннями та моральними принципами.
-
Сатиричний погляд на суспільство — через комічні ситуації та персонажів автор висміює лицемірство та соціальні вади.
-
Розв'язка через викриття — обман Голохвостого розкривається через плітки та свідчення, що призводить до його ганебного вигнання.
-
Тема обману та шахрайства — Голохвостий використовує обман як основний інструмент для досягнення своїх цілей, що є центральною темою п'єси.
Відчуття та думки після прочитання книги «За двома зайцями»
Ця п'єса Михайла Старицького — справжня класика української літератури, яка не втрачає актуальності навіть через понад сто років після написання. Вона розповідає про цирульника Свирида Голохвостого, який намагається розбагатіти через вигідний шлюб з багатою, але не дуже привабливою Пронею Сірко, водночас залицяючись до бідної, але красивої Галі. Його прагнення «зловити двох зайців» призводить до низки кумедних та водночас повчальних ситуацій.
Що мене вразило в цій п'єсі, так це її глибокий соціальний підтекст. Старицький майстерно висміює лицемірство та жадібність, показуючи, як намагання здаватися тим, ким не є, призводить до катастрофічних наслідків. Голохвостий, намагаючись обдурити всіх, врешті-решт обдурює лише себе. І хоча його пригоди викликають сміх, за цим сміхом ховається серйозна критика суспільства.
Цікаво, що п'єса також порушує питання про роль жінки в суспільстві. Проня, хоч і не дуже приваблива, має великий посаг, що робить її привабливою для Голохвостого. Галя ж, незважаючи на свою красу, не має великого приданого і тому не є об'єктом його зацікавлення. Це змушує задуматися про те, як матеріальний бік питання часто переважає над справжніми почуттями.
Особливо запам'ятався момент, коли Голохвостий намагається вразити всіх своєю освіченістю та манерами, але його справжнє обличчя поступово розкривається. Це нагадує нам, що важливо залишатися чесними з собою та іншими, а не намагатися бути тим, ким не є.
Загалом, «За двома зайцями» — це не лише комедія, а й глибока соціальна драма, яка змушує замислитися над важливими питаннями моралі, чесності та справжніх цінностей. Читання цієї п'єси — це не лише розвага, а й можливість для самопереосмислення та розуміння того, що насправді важливо в житті.
Повна історія книги «За двома зайцями»
«За двома зайцями» — це комедійна п'єса Михайла Старицького, написана 1883 року. Вона розповідає про цирульника Свирида Голохвостого, який намагається розбагатіти, одружившись із багатою міщанкою Пронею Сірко, і водночас залицяється до бідної дівчини Галі. У п'єсі порушується проблема соціальної нерівності та висміюється життя українських зросійщених міщан Києва.
Початок історії
Подружжя міщан Сірків у своєму будинку бідкається, що їхня дочка Проня змарніє від навчання в пансіонаті. В той же час цирульник Свирид Голохвостий зустрічає гурт простих парубків, перед якими зверхньо вихваляється своїми манерами та модою. Побачивши Проню, він починає залицятися до неї, маючи надію одружитися та отримати багатий посаг.
Зустріч із Галею
Того ж вечора Голохвостий бачить дівчину Галю, до якої нахабно залицяється. Свідком цього стає її мати Секлета — вона сварить дочку, а потім хоче покликати поліцію. Голохвостий заявляє, що дуже багатий і кохає Галю. Секлета змушує його поклястися перед церквою, що він не бреше.
Розкриття родинних зв'язків
Виявляється, Секлета та мати Проні, Явдоха, сестри. Вони сваряться через зверхність Проні до своїх родичів із простого народу. Роздратована, Секлета йде, а невдовзі в дім Сірків навідується Голохвостий. Сірки, намагаючись справити враження, одягаються в модний одяг, привезений Пронею. Голохвостий вдає, що він дуже розумний та має шляхетні манери. Сірки вирішують, що дочці треба саме такого нареченого. Тоді Голохвостий наполягає якнайшвидше зіграти весілля.
Заручини та їхні наслідки
Невдовзі Голохвостий приходить у гості до Секлети, при цьому гидує її простим побутом. Секлета має сумніви, чи не збрехав він біля церкви, та Голохвостий повторює, що кохає Галю. Сама Галя проти стосунків, але мати наполягає, що шлюб з таким багатим чоловіком тільки на краще. Того дня Секлета святкує іменини, тож до неї приходять гості. Вона вирішує одразу ж справити заручини Голохвостого зі своєю дочкою.
Розв'язка
Під час святкування заручин Галя тікає до свого коханого Степана, а Голохвостий залишається з Пронею. Проте, коли він намагається відмовитися від заручин, ситуація ускладнюється, і він опиняється в центрі комічних непорозумінь.
«За двома зайцями» — це весела та динамічна історія про прагнення до багатства, лицемірство та соціальні стереотипи, що висміюються через комічні ситуації та яскравих персонажів.