(“Оповідь Артура Гордона Піма Бібліотека світової літератури Едгар Аллан По”)### «Оповідь Артура Гордона Піма» — подорож, якої не було
«Це дуже дурна книжка», — так сам Едгар Аллан По охарактеризував свій єдиний роман. І хоча він сам знецінював своє творіння, «Оповідь Артура Гордона Піма» залишила по собі слід у літературі, що не зникає навіть через два століття.
### Початок пригоди
Все починається з того, що юний Артур Г. Пім, син заможного торговця з Нантакета, вирушає в море. Він і його друг, син капітана, вирушають у нічну подорож на маленькому човні, але потрапляють у шторм. Їх рятує китобійне судно, і хоча це ледь не коштує їм життя, Пім не відступає від своєї мрії.
### Таємничий «Грампус»
Пім вирушає в подорож на китобійне судно «Грампус», яке направляється до Південного океану. Він ховається в трюмі, де його чекають тіснота, спрага та галюцинації. Під час подорожі на судні спалахує бунт. Частина екіпажу вбиває інших, а Пім із друзями намагаються захопити корабель. Вони перемагають, але ціна перемоги висока.
### Острів Тсалал
Після численних пригод Пім і його супутники потрапляють на острів Тсалал, де мешкають темношкірі аборигени, які бояться всього білого. Тут вони стикаються з новими небезпеками та загадками, які ведуть їх до ще більш віддалених і таємничих місць.
### Кінець, що не кінець
Роман закінчується на найцікавішому місці: Пім і його друг досягають південного полюса, і раптом з’являється дивна істота з «сніжно-білою» шкірою. Далі — обрив. Читачі залишаються з безліччю запитань і жодних відповідей.
### Вплив на літературу
Хоча роман не отримав великого визнання за життя По, з часом він став джерелом натхнення для багатьох письменників. Герман Мелвілл, автор «Мобі Діка», черпав ідеї з цього твору. Жюль Верн написав продовження «Таємнича острів», а Г. Ф. Лавкрафт згадував Піма у своїх творах.
### Роздуми про символіку
Роман сповнений символів і алюзій. Наприклад, аборигени острова Тсалал бояться білого кольору, що може відображати расові напруження того часу. Також у творі присутні елементи, що нагадують теорію про порожнисту Землю.
### Літературна спадщина
«Оповідь Артура Гордона Піма» — це не просто морська пригода. Це твір, який поєднує елементи пригодницького роману, готики та філософської алегорії. Його вплив можна простежити в багатьох творах, і навіть у сучасних інтерпретаціях, таких як відеоігри та мистецькі проекти.
⚠️ Якщо вирішиш читати книгу далі — будь уважний, там можуть бути спойлери! ⚠️
(“Оповідь Артура Гордона Піма Бібліотека світової літератури”)### Початок пригоди: від трюму до бунту
«Оповідь Артура Гордона Піма» починається з того, що молодий хлопець Артур, прагнучи пригод, ховається разом із собакою в трюмі корабля «Грампус». Його план — стати свідком морських подорожей, але все йде не так, як він очікував. У трюмі він проводить дні в темряві, що призводить до напівбожевільного стану. Одного дня пес приносить йому записку, написану кров’ю: «Якщо хочеш залишитися в живих, не виходь зі сховку». Це попередження стає передвісником майбутніх небезпек.
### Бунт на борту та боротьба за виживання
На кораблі спалахує бунт, і більшість екіпажу гине. Артур і кілька інших виживших опиняються в безвиході на відкритому морі. Запаси їжі та води закінчуються, і вони змушені вдатися до канібалізму, щоб вижити. Цей етап подорожі показує крайню межу людської витривалості та моральних меж.
### Таємничі острови та зустріч з невідомим
Після численних труднощів Артур і його супутники потрапляють на острів, де зустрічають аборигенів, які мають чорні зуби і не знають білого кольору. Вони вражені при вигляді білих людей і падають на землю. Це зустріч з невідомим світом, де все відрізняється від звичного.
### Містичний фінал: біла фігура та обрив оповіді
У фіналі роману, подорожуючи на човні, Артур і його супутник потрапляють у незвичне середовище, де все навколо стає білим. Вони зустрічають високу фігуру в савані, яка зупиняє їхній шлях. Оповідь обривається на цьому моменті, залишаючи читача з безліччю запитань і тлумачень.
### Символіка кольорів та глибина змісту
У романі часто зустрічаються кольори — червоний, білий і чорний. Вони можуть символізувати різні аспекти: від крові та насильства до чистоти та невідомого. Біла фігура в кінці може бути метафорою чогось незбагненного, що виходить за межі людського розуміння.
### Вплив на літературу та культуру
Попри те, що роман не здобув великої популярності за життя автора, з часом він став впливовим у літературі. Багато відомих письменників, таких як Жюль Верн, Артур Конан Дойл, Говард Лавкрафт і Стівен Кінг, згадували «Оповідь Артура Гордона Піма» як джерело натхнення. Роман став основою для розвитку жанрів пригодницької та фантастичної літератури.
(“Оповідь Артура Гордона Піма Бібліотека світової літератури – Едгар Аллан По”)# Енциклопедія книги «Оповідь Артура Гордона Піма з Нантакета»
## Опис
«Оповідь Артура Гордона Піма з Нантакета» — єдиний завершений роман Едгара Аллана По, опублікований у 1838 році. Це морська пригода, що поєднує реалістичні події з фантастичними елементами. Роман подається як автентичний звіт самого Піма, що додає йому достовірності та інтриги.
## Сюжет
### Початок подорожі
1. **Молодість Піма**: Артур Гордон Пім народився на острові Нантакет, штат Массачусетс. Його друг, Августус Барнард, син капітана китобійного судна, розповідав йому про морські пригоди, що надихнуло Піма на подорож.
2. **Нічна пригода**: Одного разу, після пиятики, Августус і Пім вирушили на човні «Аріель» у море. Під час шторму їх врятувало китобійне судно, що врятувало їх і повернуло до Нантакета.
### Подорож на «Грампусі»
3. **План Піма**: Незважаючи на попередній досвід, Пім вирішує стати членом екіпажу китобійного судна «Грампус», що вирушає в південні моря. Він ховається в трюмі, сподіваючись приєднатися до екіпажу після відплиття.
4. **Нещастя на борту**: Після кількох днів у трюмі Пім дізнається, що на судні стався бунт. Частина екіпажу була вбита, а інші, включаючи батька Августуса, відправлені в шлюпці.
5. **План визволення**: Пім, Августус і моряк Дірк Пітерс розробляють план повернення контролю над судном. Вони використовують страхи моряків перед примарами, щоб захопити «Грампус».
6. **Канібалізм і виживання**: Під час подорожі вони стикаються з голодом і спрагою. Врешті-решт, один з членів екіпажу, Річард Паркер, стає жертвою канібалізму, щоб забезпечити виживання інших.
### Пригода на «Джейн Гай»
7. **Порятунок і новий курс**: Пім і Пітерс рятуються на британському судні «Джейн Гай», яке вирушає на південь для полювання на морських тюленів.
8. **Острів Тсалал**: Судно досягає острова Тсалал, де мешкають чорні аборигени. Їхня культура не знає білого кольору, що викликає у них страх перед білими людьми.
9. **Зрада і втеча**: Незважаючи на початкову гостинність, аборигени нападають на екіпаж «Джейн Гай». Пім і Пітерс втікають, захопивши човен.
10. **Подорож далі на південь**: Вони продовжують подорож на південь, потрапляючи в молочно-біле море з теплими водами. Зустрічають дощ попелу і величезний водоспад, за яким відкривається біла фігура.
### Завершення
11. **Незавершений кінець**: Роман завершується раптово, коли перед Пімом і Пітерсом з’являється велика біла фігура. Подальша доля героїв залишається невідомою.
## Головні персонажі
1. **Артур Гордон Пім**: Молодий чоловік з Нантакета, прагне морських пригод.
2. **Августус Барнард**: Друг Піма, син капітана китобійного судна.
3. **Дірк Пітерс**: Моряк, що допомагає Пімові в складних ситуаціях.
4. **Річард Паркер**: Член екіпажу, що стає жертвою канібалізму.
5. **Ту-Уіт**: Вождь аборигенів острова Тсалал.
## Тема та символіка
– **Пригоди і виживання**: Роман досліджує боротьбу людини за виживання в екстремальних умовах.
– **Страх і невідоме**: Зустріч з незвіданими землями і культурами викликає у героїв страх і непорозуміння.
– **Колір і раса**: Відсутність білого кольору на острові Тсалал може символізувати культурні відмінності та страх перед іншим.
## Вплив і спадщина
– **Вплив на літературу**: Роман вплинув на таких авторів, як Герман Мелвілл і Жюль Верн.
– **Кінематограф**: Історія надихнула на створення кількох фільмів і адаптацій.
– **Критика і аналіз**: Роман часто аналізується з точки зору символізму, расових тем і літературної техніки.
## Цікаві факти
1. **Єдиний роман По**: Це єдиний завершений роман Едгара Аллана По.
2. **Вплив на науку**: Ідеї, представлені в романі, передбачають концепції, що пізніше стали популярними в науковій фантастиці.
3. **Незавершений кінець**: Раптовий кінець роману залишає багато запитань без відповіді.
4. **Суперечки навколо канібалізму**: Сцена канібалізму викликала багато суперечок серед читачів і критиків.
5. **Відсутність біографії автора**: У книзі не згадується біографія автора, що додає їй таємничості.
«Оповідь Артура Гордона Піма з Нантакета» залишається важливим твором американської літератури, що поєднує реалістичні морські пригоди з елементами фантастики та символізму.
(“Оповідь Артура Гордона Піма Едгар Аллан По книга враження”)# Відчуття та думки після прочитання книги «Повість про Артура Гордона Піма»
## Поринув у безодню
Коли я почав читати «Повість про Артура Гордона Піма», сподівався на звичайну морську пригоду. Але вже з перших сторінок зрозумів, що це не просто історія про подорожі. Це подорож у саму глибину людської душі, де стикаються страх, відчай і бажання вижити.
## Моменти, що запам’ятались
Особливо вразила сцена, коли Пім, на межі життя і смерті, опиняється в трюмі корабля, де його єдине товариство — собака Тайгер. Мовчазна боротьба за кожну краплю води, за кожен подих. І ось цей момент, коли він знаходить записку, написану кров’ю, прикріплену до собаки. Це не просто деталь — це символічне нагадування про межу між життям і смертю, про те, як тонка межа між ними.
Інший момент — це зустріч з острівними тубільцями на Тсала. Спочатку вони здаються мирними, але згодом виявляється, що їхня доброзичливість — лише маска. Це нагадує, як легко можна бути обманутим зовнішнім виглядом, не помічаючи справжніх намірів.
## Емоції після прочитання
Після завершення книги залишилося відчуття тривоги та незавершеності. Кінець відкритий, і це не дає спокою. Чи вижив Пім? Чи це все лише його фантазії? Ці питання залишаються без відповіді, і це змушує задуматися про те, як ми самі інтерпретуємо реальність навколо нас.
## Зміна ставлення до теми
Спочатку я сприймав книгу як просто морську пригоду. Але з часом зрозумів, що це глибоке дослідження людської природи, наших страхів, бажань та здатності до виживання в екстремальних умовах. Вона змушує задуматися про те, як ми реагуємо на непередбачувані ситуації, як ми боремося з власними демонами та як часто ми стикаємося з межами нашого розуміння світу.
Ця книга залишила по собі глибокий слід, і я впевнений, що ще не раз повернуся до неї, щоб розкрити нові шари її змісту.
(‘Оповідь Артура Гордона Піма Бібліотека світової літератури’)⚠️ Увага! Далі будуть спойлери щодо сюжету книги.
**Повна історія книги “Повість про Артура Гордона Піма”**
### Початок пригоди
Усе починається на острові Нантакет, де юний Артур Гордон Пім, син заможного торговця, мріє про морські подорожі. Знайомиться з однолітком Августусом Барнардом, сином капітана китобійного судна. Разом вони вирушають у нічну подорож на човні “Аріель”, але потрапляють у шторм і ледь не гинуть. Їх рятує китобійне судно, і вони повертаються додому, не розповідаючи про пригоду.
### Таємна подорож на “Грампусі”
Незважаючи на попередній досвід, Пім вирішує приєднатися до експедиції на китобійне судно “Грампус”, яке готує Августус разом з батьком. Він ховається в трюмі судна, сподіваючись приєднатися до екіпажу після того, як корабель відпливе далеко від берега. Однак його затримують пари днів, і він страждає від голоду та спраги. Під час цього періоду його собака Тигр приносить йому записку від Августуса, що попереджає його залишатися в укритті.
### Заколот і виживання
Незабаром після відплиття на “Грампусі” відбувається заколот. Частина екіпажу вбиває капітана та його команду, а Августус і ще кілька членів екіпажу потрапляють у полон. Пім, Августус та новий союзник, матрос Дірк Пітерс, планують відновити контроль над судном. Вони вдаються до хитрощів, маскуючись як привиди, і врешті-решт повертають судно під свій контроль.
### Корабель-привид і канібалізм
Після відновлення контролю над “Грампусом” команда стикається з кораблем-привидом, на якому всі члени екіпажу мертві, а їхні тіла розкладаються. Це викликає у них жах і підозри щодо можливості канібалізму. Згодом, через відсутність їжі та води, команда вдається до канібалізму, вбиваючи одного з членів екіпажу, Річарда Паркера, щоб вижити.
### Рятунок і нові пригоди
Нарешті, “Грампус” потрапляє в сильний шторм і зазнає аварії. Пім і Пітерс опиняються на уламках корабля, але їх рятує інше судно, “Джейн Гай”. Вони приєднуються до екіпажу цього судна, яке вирушає на південь, щоб полювати на морських тюленів та досліджувати незвідані території.
### Острів Тсала і зустріч з аборигенами
“Джейн Гай” досягає острова Тсала, де мешкає плем’я аборигенів, які мають чорну шкіру та чорні зуби. Ці люди спочатку здаються дружніми, але пізніше нападають на команду, коли ті намагаються залишити острів. Більшість членів екіпажу гине, але Пім і Пітерс втікають на човні аборигенів.
### Подорож на південь і таємничий фінал
Пім і Пітерс продовжують подорож на південь, потрапляючи в теплі води, які стають молочно-білими. Вони стикаються з дощем з попелу і величезним водоспадом, що розділяється перед ними. Коли вони наближаються до цього водоспаду, перед ними з’являється велика біла фігура, що завершує їх подорож. Роман обривається на цьому моменті, залишаючи відкритим питання про подальшу долю героїв.
Це завершення викликає багато запитань і тлумачень серед читачів та критиків. Деякі вважають, що Пім і Пітерс потрапляють у внутрішній світ Землі, інші — що це символічне завершення їхньої духовної подорожі. Незалежно від інтерпретації, роман залишає глибоке враження своєю таємничістю та незавершеністю.