Ціни на книгу
iТарас Шевченко. Заповіт (подарункове видання)
«Заповіт» Тараса Шевченка — це не просто вірш, а справжній маніфест, що звучить як заклик до боротьби, надії та гідності. Написаний у 1845 році, він став символом української незалежності та національної свідомості. Цей твір об'єднує покоління, надихає на боротьбу та нагадує про важливість збереження рідної землі та культури.
Історія написання
«Заповіт» був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко перебував у Переяславі, тяжко хворіючи. Вірш став його передсмертним посланням до нащадків, в якому він висловлює своє бажання бути похованим на рідній землі та закликає до боротьби за волю України.
Структура та зміст
Вірш складається з шести строф, кожна з яких несе глибокий зміст та емоційне навантаження. Шевченко описує своє бажання бути похованим на рідній землі, серед степів та біля Дніпра, щоб його могила стала символом боротьби за волю України. Він закликає своїх співвітчизників не забувати про свою гідність, боротися за свободу та пам'ятати про нього добрим словом.
Теми та мотиви
Основні теми вірша — це патріотизм, боротьба за свободу, національна гідність та єдність. Шевченко закликає до боротьби з гнобителями, до звільнення від кайданів та до створення нової, вільної України. Він також наголошує на важливості пам'яті про минуле та гідності нації.
Вплив на культуру та літературу
«Заповіт» став основою для численних музичних, літературних та художніх творів. Вірш був перекладений на понад 150 мов світу, а його рядки стали символом боротьби за незалежність України. Мелодії до «Заповіту» створювали відомі композитори, такі як Микола Лисенко та Георгій Гладкий.
Біографія автора
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Він був сином кріпака, але завдяки своєму таланту став видатним поетом, художником та громадським діячем. Шевченко активно виступав проти соціальної несправедливості, закликав до національного відродження та боротьби за права українського народу. Його творчість стала основою для розвитку сучасної української літератури та культури.
Висновок
«Заповіт» Тараса Шевченка — це не просто літературний твір, а справжній символ національної гідності та боротьби за свободу. Його слова надихають на боротьбу, нагадують про важливість збереження рідної культури та пам'яті про минуле. Цей вірш актуальний і сьогодні, коли Україна знову бореться за свою незалежність та територіальну цілісність.
⚠️ Увага! Спойлери
У вірші Шевченко описує своє бажання бути похованим на рідній землі, серед степів та біля Дніпра. Він закликає своїх співвітчизників не забувати про свою гідність, боротися за свободу та пам'ятати про нього добрим словом. Ці рядки стали пророчими, оскільки після його смерті його останки були перевезені до України та поховані на Чернечій горі біля Канева, де вони стали символом національної гідності та боротьби за незалежність України.
Що ховається за рядками книги «Заповіт»
Початкові враження
«Заповіт» Тараса Шевченка — один із найвідоміших віршів української літератури. Він звучить як особисте прощання поета з рідною землею, заклик до боротьби за свободу та гідність. Легко сприймається як патріотичний маніфест, що відображає глибоке бажання поета бачити Україну вільною та незалежною.
Глибший погляд
Вірш написаний у 1845 році в Переяславі, коли Шевченко вже відчував наближення особистої трагедії — арешту та заслання. Цей контекст надає твору особливого драматизму. Поет передає своє бажання бути похованим на рідній землі, серед своїх людей, що символізує його нерозривний зв'язок із Батьківщиною. Такий мотив також можна трактувати як протест проти влади, яка позбавила його можливості жити та творити на рідній землі.
Приховані сенси
Глибше розуміння «Заповіту» відкривається через його заклики до боротьби та єдності. Шевченко не просто мріє про свободу, він вимагає її через активні дії. Його слова «борітеся — поборете» стали девізом для багатьох поколінь українців, що прагнули до незалежності. Вірш також містить заклик до пам'яті про минуле та боротьбу за майбутнє, що робить його актуальним і сьогодні.
Основні ідеї книги
«Заповіт» — це не лише поетичне прощання, а й маніфест національної гідності та боротьби. Шевченко закликає не забувати свою історію, свою землю та своїх героїв. Він вірить у перемогу правди та свободи, навіть якщо для цього потрібно пожертвувати життям. Цей твір є символом нескореності українського духу та прагнення до свободи.
Вичерпний огляд понять книги «Заповіт» Тараса Шевченка
Персонажі
У «Заповіті» немає конкретних персонажів, оскільки це ліричний монолог. Ліричний герой — це голос самого автора, який звертається до свого народу, висловлюючи останню волю та заклик до боротьби за свободу.
Ключові терміни, предмети та артефакти
- Кайдани — символ поневолення та гніту. У творі вони виступають як метафора для утисків, які потрібно зламати.
- Кров ворожу — образ боротьби, що ведеться заради визволення. Кров виступає як символ жертви та боротьби.
- Воля — бажана мета, до якої прагне народ. Воля є символом незалежності та самовизначення.
- Сім’я велика — образ нового, вільного суспільства, де панує братерство та єдність.
Сюжетні лінії
- Поховання на рідній землі: Ліричний герой просить поховати його на Україні, серед рідної природи, щоб бути частиною її історії та культури.
- Боротьба за свободу: Герой закликає народ до боротьби, до зламу кайданів, що символізують поневолення.
- Пам'ять та спадщина: Завершення твору — прохання не забувати його, пом'янути добрим словом у новій, вільній Україні.
Важливі елементи сюжету
- Природа як свідок історії: Образи степу, Дніпра, могили на кургані — це не просто пейзажі, а символи національної ідентичності та історії.
- Заклик до дії: Використання наказового способу дієслів («вставайте», «порвіте») підкреслює рішучість та заклик до негайних дій.
- Віра в майбутнє: Наприкінці твору звучить надія на краще майбутнє, на відродження України як вільної нації.
Цей твір є глибоким вираженням патріотизму та віри в силу народу, його здатність до змін і боротьби за свою свободу.
Відчуття та думки після прочитання книги «Заповіт»
Коли тримаєш у руках «Заповіт» Тараса Шевченка, відчуваєш, ніби тримаєш частинку самої України. Це не просто вірш — це заклик, що лунає через століття, нагадуючи про боротьбу, надію та гідність.
Сила слова
Шевченко не просто пише — він говорить до нас, до кожного. Його слова про «степ широкий», «Дніпро ревучий» та «синєє море» малюють перед очима велич України. У цих рядках відчувається не лише краса природи, а й глибока любов до рідної землі.
Поклик до дії
«Заповіт» — це не просто прохання. Це наказ. Поет закликає: «Вставайте, кайдани порвіте». Він не хоче, щоб його пам'ятали лише за могилою. Він хоче, щоб ми діяли, боролися за свою свободу та гідність. І це звернення актуальне й сьогодні.
Пам'ять і спадщина
Шевченко просить: «Не забудьте пом'янути незлим тихим словом». Це нагадування про важливість пам'яті, про те, щоб ми не забували своїх героїв і свою історію. І хоча поет давно пішов, його слова живуть у кожному з нас.
Вічний актуальний заклик
Читаючи «Заповіт», розумієш, що це не просто твір минулого. Це твір, який говорить з нами сьогодні. І, можливо, саме зараз його слова звучать найгучніше, нагадуючи про те, що боротьба за свободу та гідність триває.
Повна історія книги «Заповіт»
«Заповіт» — це поетичний твір Тараса Шевченка, написаний 25 грудня 1845 року в Переяславі. Вірш є закликом до визвольної боротьби українського народу від поневолення, мав і має великий вплив на українську культуру, зокрема був покладений на музику багатьма композиторами. Перекладений близько 150 мовами народів світу.
Основна ідея
У вірші Тарас Шевченко звертається до свого народу, закликаючи його до боротьби за свободу та незалежність. Він висловлює своє бажання бути похованим на рідній землі, серед степу, щоб його дух був з'єднаний з землею, яку він так любив. Поет сподівається, що його смерть стане символом для майбутніх поколінь, які продовжать боротьбу за волю України.
Структура вірша
Вірш складається з шести строф, які об'єднані попарно, утворюючи три частини. Кожна частина має свою окрему провідну думку, ритм і інтонацію, але всі вони разом утворюють гармонійну цілісність. Це — розвиток-переживання ліричного героя про долю народу.
Символіка та образи
Шевченко використовує багатий арсенал художніх засобів, зокрема епітети, метафори, алітерації, для створення яскравих образів. Образи степу, Дніпра, ланів, крові, кайданів, сім'ї великої та вольної — це символи боротьби, надії, єдності та майбутнього.
Вплив на культуру
«Заповіт» став не лише літературним шедевром, а й символом національної гідності та боротьби за незалежність. Вірш активно використовувався в культурному житті, був покладений на музику, став народним гімном, бойовим закликом до боротьби не тільки в Україні, але й далеко за її межами.
Висновок
«Заповіт» Тараса Шевченка — це не просто поетичний твір, а маніфест, що закликає до боротьби за свободу, гідність та незалежність. Він залишається актуальним і сьогодні, надихаючи нові покоління на боротьбу за справедливість та волю.