Сто тисяч. Мартин Боруля (комплект у 2-х частинах шрифтом Брайля) – це не просто книга, а справжній літературний скарб, доступний для людей із вадами зору. Це видання дозволяє поринути у світ української класики навіть тим, хто не може читати звичайний текст.

Іван Карпенко-Карий: автор, що жив театром

Іван Карпенко-Карий, справжнє ім’я якого Іван Тобилевич, народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка на Херсонщині. Він був не тільки письменником, а й актором, режисером, театральним діячем. Його п’єси стали основою українського професійного театру. Особливо відомі його драми «Безталанна», «Мартин Боруля», «Наймичка» та «Сто тисяч». Карпенко-Карий був одним із засновників українського театру, що став важливим етапом у розвитку національної культури.

«Сто тисяч»: про що ця п’єса

«Сто тисяч» – це комедія, яка розкриває тему людської жадібності та лицемірства. Головний герой, Мартин Боруля, – селянин, який хоче стати паном. Він намагається купити дворянство, продаючи свою землю. Але виявляється, що його земля вже давно продана, і він втрачає все. Ця п’єса показує, як прагнення до статусу може призвести до втрати всього, що маєш.

Чому ця п’єса важлива

«Сто тисяч» – це не просто комедія, а глибокий соціальний коментар. Вона показує, як людські вади, такі як жадібність, гордість і лицемірство, можуть призвести до трагедії. Ця п’єса актуальна й сьогодні, адже питання про те, що важливіше – гроші чи гідність, залишається відкритим.

Для кого це видання

Це видання «Сто тисяч» у шрифті Брайля призначене для людей із вадами зору. Воно дозволяє їм насолоджуватися класичною українською літературою, що раніше могла бути недоступною. Такі видання сприяють інклюзії та рівним можливостям для всіх.

Висновок

«Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого – це не просто п’єса, а важливий культурний твір, який варто прочитати кожному. А це видання у шрифті Брайля – чудова можливість для людей із вадами зору долучитися до української класики.

⚠️ Увага, спойлери!

У фіналі п’єси Мартин Боруля дізнається, що його земля вже давно продана, і він втрачає все, що мав. Це показує, як його прагнення до дворянства призвело до втрати рідної землі.

Що ховається за рядками книги «Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого

Початкові враження

«Сто тисяч» — це п'єса, написана Іваном Карпенком-Карим у 1889 році. Вона розповідає про Герасима Калитку, селянина, який прагне стати багатим і поважним, аби отримати дворянський титул. Його жадоба призводить до трагічних наслідків. Це класична українська комедія, яка висміює людську жадібність та показує, до яких крайнощів може довести бажання збагачення.

Глибший погляд

У п'єсі Карпенко-Карий показує, як Герасим Калитка, сповнений амбіцій, намагається досягти свого бажання будь-якою ціною. Його дії та вчинки викликають сміх, але водночас змушують задуматися над моральними аспектами жадоби та прагнення до соціального статусу. Автор майстерно поєднує гумор і серйозні теми, створюючи глибокий соціальний портрет.

Приховані сенси

За зовнішньою комедійною оболонкою ховається гірка сатира на суспільство того часу. Карпенко-Карий через образ Калитки критикує не тільки особисті вади, але й соціальні норми, які сприяють розвитку таких пороків. П'єса ставить питання про справжні цінності та про те, що насправді важливо в житті.

Основні ідеї книги

«Сто тисяч» нагадує, що жадоба до багатства та статусу може призвести до втрати моральних орієнтирів і навіть до особистої трагедії. Автор показує, як важливо зберігати людяність і не втрачати себе в гонитві за матеріальними благами. П'єса закликає до роздумів про справжні життєві цінності та про те, що дійсно робить людину великою.

Вичерпний огляд понять книги «Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого

Персонажі

1. Герасим Никадимович Калитка — головний герой, заможний селянин, який прагне стати дворянином. Його жадібність та бажання збагачення призводять до трагічних наслідків.
2. Мотря — дружина Калитки, проста та працьовита жінка, яка страждає від скупості чоловіка.
3. Роман — син Калитки, який мріє про кращу долю та прагне одружитися з коханою.
4. Бонавентура — землекоп, що шукає скарби, є контрастом до Калитки, оскільки не прагне збагачення за будь-яку ціну.
5. Терентій Пузир — мільйонер, з яким Калитка хоче породнитися, аби підвищити свій статус.

Ключові терміни, предмети та артефакти

• Фальшиві гроші — предмет махінації, який пропонує єврей Калитці, обіцяючи збагачення за допомогою підроблених купюр.
• Дворянство — соціальний статус, до якого прагне Калитка, вважаючи його ознакою успіху та поваги.
• Скарби — символи багатства, які шукає Бонавентура, контрастуючи з методами Калитки.

Сюжетні лінії

1. Махінація з фальшивими грошима — Калитка отримує пропозицію купити 100 тисяч фальшивих рублів за п'ять тисяч, що стає основою його прагнення до збагачення.
2. Прагнення до дворянства — Калитка намагається отримати дворянський титул, що символізує його бажання підвищити свій соціальний статус.
3. Конфлікт з родиною — через свої дії Калитка створює напруження у родині, зокрема з сином Романом, який має свої погляди на життя.
4. Шукання скарбів — Бонавентура, на відміну від Калитки, шукає скарби, що символізує інший підхід до досягнення багатства.

Важливі елементи сюжету

• Сатира на жадібність — через образ Калитки Карпенко-Карий висміює надмірну жадобу до збагачення.
• Соціальні амбіції — прагнення Калитки до дворянства показує його бажання підвищити свій соціальний статус.
• Конфлікти в родині — дії Калитки призводять до напруження у його стосунках з родиною, зокрема з сином Романом.
• Контрастні образи — Бонавентура, який шукає скарби, є контрастом до Калитки, підкреслюючи різні підходи до досягнення багатства.

Ця п'єса є глибоким аналізом людських вад, зокрема жадібності та соціальних амбіцій, що призводять до конфліктів та трагедій у житті героїв.

Відчуття та думки після прочитання книги «Сто тисяч»

Ця п'єса Івана Карпенка-Карого, написана ще в 1889 році, дивує своєю актуальністю й сьогодні. Вона розповідає про Герасима Калитку — сільського багатія, який, прагнучи збільшити свої статки, потрапляє в пастку шахраїв. Його жадоба до грошей призводить до трагічних наслідків.

Герасим Калитка — жадібність без меж

Герасим — типовий представник тогочасного селянства, для якого багатство стало метою життя. Він готовий на все, аби збільшити свої статки: від обману до зради. Його зустріч з Невідомим, який пропонує йому купити фальшиві гроші, стає початком його падіння. Калитка, не вагаючись, погоджується на угоду, сподіваючись на легкий прибуток. Однак замість грошей він отримує лише папірці, що призводить до його фінансової катастрофи.

Сатиричний погляд на суспільство

Карпенко-Карий майстерно висміює не лише жадібність Калитки, а й суспільство, яке толерує такі вади. Інші персонажі, як Савка та Бонавентура, показують різні аспекти людської натури: від наївності до хитрості. Всі вони, так чи інакше, стають частиною цієї трагікомедії, де сміх змішується з болем.

Висновок

«Сто тисяч» — це не просто історія про шахрайство. Це глибоке дослідження людських слабкостей, зокрема жадібності та сліпої віри в легкий заробіток. Карпенко-Карий через комічні ситуації та яскраві характери змушує задуматися над вічними питаннями моралі та цінностей. Читання цієї п'єси — це можливість поглянути на себе з боку та переосмислити власні пріоритети.

Повна історія книги «Сто тисяч»

Початок афери

Герасим Никодимович Калитка — заможний селянин, який прагне ще більше збагатитися. Одного дня до нього приходить невідомий єврей і пропонує купити сто тисяч фальшивих рублів за п’ять тисяч справжніх. Калитка, зацікавлений вигідною угодою, погоджується. Він бере зразки фальшивих грошей, щоб перевірити їх у банку, але боїться йти сам, тому просить свого кума Савку допомогти.

Плани на майбутнє

Тим часом Калитка мріє про ще більше багатства. Він хоче, щоб його син Роман одружився з дочкою багатого поміщика Пузиря, щоб отримати великий посаг. Однак Роман закоханий у наймичку Мотрю, і батько не схвалює їхній зв'язок. Він вирушає з Романом до Пузиря, але їх там зустрічають холодно, і Роман ображений.

Виконання плану

Калитка вирішує здійснити шахрайську операцію з фальшивими грошима. Він разом з Савкою їде до міста, де отримує мішок, який, як йому здається, повний фальшивих грошей. Вдома, відкривши мішок, він виявляє, що замість грошей там лише чистий папір, а справжні купюри були лише зверху.

Розчарування і фінал

Обурений і розчарований, Калитка намагається покінчити з собою, повісившись. Однак його рятує копач Бонавентура. В кінці п’єси Калитка, обдурений і збанкрутілий, висловлює своє розчарування: «Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря».