«Хазяїн» – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ «Сто тисяч» – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

Іван Карпенко-Карий — це ім’я, яке асоціюється з українським театром і драматургією. Його твори, зокрема «Сто тисяч» і «Хазяїн», стали класикою української літератури. Ці п’єси розкривають глибокі соціальні проблеми та характери, що залишаються актуальними й сьогодні.

Про автора

Іван Карпенко-Карий, справжнє прізвище Тобілевич, народився в 1845 році. Він був не лише драматургом, а й актором, режисером, критиком, педагогом і культурним діячем. І. Франко назвав його «одним із батьків новочасного українського театру». Карпенко-Карий створив 18 оригінальних п’єс, серед яких «Безталанна», «Мартин Боруля», «Наймичка», «Сава Чалий», «Сто тисяч» і «Хазяїн». Його творчість високо цінувалася не лише в Україні, а й за її межами.

«Сто тисяч» — сатира на жадібність

«Сто тисяч» — це трагікомедія на чотири дії, написана в 1889 році. Основною темою є сатира на людську жадобу. Головний герой, Герасим Калитка, багатий селянин, готовий на будь-які вчинки заради наживи. Він погоджується на шахрайську операцію з фальшивими грошима, сподіваючись на легкий прибуток. Однак його плани призводять до непередбачуваних наслідків. Твір висміює надмірну жадобу до збагачення, яка стає визначальною рисою характеру головного героя.

«Хазяїн» — зла сатира на стяжання

«Хазяїн» — соціальна комедія, написана в 1900 році. У ній Карпенко-Карий висвітлює явище становлення нової селянської української буржуазії в кінці XIX століття. Автор характеризував п’єсу як злу сатиру на людську любов до накопичення без жодної іншої мети. Головний герой, Терентий Пузир, — багатий селянин, для якого гроші стали метою життя. Він готовий на будь-які вчинки, аби збільшити своє багатство. Твір показує моральне виродження стяжателя, для якого вигода превалює над усім іншим.

Висновок

Твори Івана Карпенка-Карого, зокрема «Сто тисяч» і «Хазяїн», є важливими для розуміння соціальних процесів та моральних питань у суспільстві. Вони показують, як жадібність і прагнення до збагачення можуть впливати на людину та її оточення. Ці п’єси залишаються актуальними і сьогодні, нагадуючи про важливість моральних цінностей у житті.

⚠️ Увага! У наступному розділі можуть бути розкриті деталі сюжету п'єс «Сто тисяч» та «Хазяїн». Якщо ви не бажаєте дізнаватися подробиці, рекомендуємо припинити читання.

Спойлери

У п’єсі «Сто тисяч» Герасим Калитка, спокусившись на шахрайську операцію з фальшивими грошима, втрачає свої заощадження та опиняється в скрутному становищі. Його жадібність призводить до того, що він втрачає все, що мав.

У «Хазяїні» Терентий Пузир, намагаючись збільшити своє багатство, стикається з опором з боку робітників та селян. Його плани з експлуатації та шахрайства розкриваються, що призводить до його морального падіння.

Що ховається за рядками книги «Хазяїн. Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого

Початкові враження

Ця книга об’єднує дві комедії Івана Карпенка-Карого — «Сто тисяч» та «Хазяїн». Вони написані в кінці XIX століття і досі залишаються актуальними. У «Сто тисячах» автор висміює жадібність через образ Герасима Калитки, який прагне збагачення будь-якою ціною. «Хазяїн» продовжує цю тему, зображуючи Терентія Пузиря, багатія, який експлуатує селян. Обидві п’єси — це сатиричні твори, що критикують моральні вади тогочасного суспільства.

Глибший погляд

У «Сто тисячах» Калитка погоджується на шахрайство, купуючи фальшиві гроші, що підкреслює його моральну деградацію. У «Хазяїні» Пузирь, маючи значний капітал, не зупиняється перед знищенням селянських господарств заради прибутку. Ці персонажі — втілення жадібності та безпринципності, що призводить до їхньої загибелі.

Приховані сенси

Карпенко-Карий через ці образи показує, як надмірне прагнення до багатства може знищити людину. Він порівнює їх з реальними українськими меценатами, такими як Ханенки, Харитоненки, Терещенки, які, маючи статки, підтримували культуру та національну ідею. Це контрастує з персонажами, що використовують своє багатство для особистої вигоди.

Основні ідеї книги

Карпенко-Карий через ці твори закликає до розуміння, що справжнє багатство — це не лише матеріальні статки, а й моральні цінності та підтримка національної культури. Він показує, що жадібність і безпринципність призводять до морального падіння і соціальної ізоляції. Ці п’єси — це уроки для сучасного читача про важливість моральних орієнтирів у житті.

Вичерпний огляд понять книги «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого

Персонажі

1. Терентій Гаврилович Пузир — головний герой, багатий землевласник, для якого гроші — понад усе. Його жадібність і прагнення до збагачення не знають меж. Пузир — це образ людини, яка ставить матеріальне благополуччя вище за моральні принципи та людяність.

2. Феноген — вірний слуга Пузиря, який готовий йти на будь-які хитрощі, аби догодити своєму хазяїну та отримати вигоду.

3. Ліхтаренко — економ, який відзначається своєю скупістю та жорстокістю до робітників, слідуючи прикладу Пузиря.

4. Золотницький — поміщик, який, на відміну від Пузиря, дотримується моральних принципів і не підтримує його методи.

5. Калинович — учитель, який також виступає проти методів Пузиря та намагається донести до нього важливість моральних цінностей.

6. Соня — дочка Пузиря, яка, повернувшись з навчання, розуміє, що її батько — корупціонер, і намагається відновити справедливість у селі.

7. Маюфес — фактор, який пропонує Пузирю переховати у себе вівці банкрута Михайлова, що стає початком афери.

8. Павлина — кравчиха з міста, яка пошила для Пузиря новий халат, що символізує його скупість.

9. Зеленський — економ, який працює в селі Чагарник і намагається дотримуватися більш гуманних методів.

10. Куртц — спеціаліст з вівчарства, який допомагає Пузирю в його справах.

Ключові терміни, предмети та артефакти

• Шахрайство — основний метод Пузиря для збільшення своїх статків, включаючи афери з землею та худобою.

• Скупість — характерна риса Пузиря, яка проявляється навіть у дрібницях, як-от зношений халат.

• Бунт робітників — наслідок жорстокого ставлення Пузиря до своїх працівників, що призводить до протестів.

• Сімейні конфлікти — розбіжності між Пузирем та його дочкою Сонєю через його методи ведення бізнесу.

• Моральне виродження — центральна тема твору, що показує, як прагнення до збагачення може знищити людяність.

Сюжетні лінії

1. Зав'язка: Пузир, багатий землевласник, планує збільшити свої статки через шахрайство та експлуатацію робітників.

2. Конфлікти: Виникають труднощі, зокрема бунт робітників та розкриття афери, що ставить під загрозу плани Пузиря.

3. Кульмінація: Пузир потрапляє у судову справу через свої махінації, одночасно отримуючи серйозну травму.

4. Розв'язка: Пузир помирає від розриву нирки, що символізує крах його імперії та моральне падіння.

Важливі елементи сюжету

• Сатиричний підтекст: П'єса є гострою сатирою на жадібність та моральне виродження, що супроводжує прагнення до збагачення.

• Моральний урок: Твір показує, що надмірна жадоба до грошей може призвести до втрати людяності та навіть до фізичної загибелі.

• Сімейні відносини: Конфлікти між Пузирем та його родиною підкреслюють негативний вплив його методів на особисте життя.

• Соціальна критика: П'єса висвітлює соціальні нерівності та експлуатацію бідних верств населення багатими землевласниками.

• Гротескний фінал: Смерть Пузиря від травми, отриманої при спробі відігнати гусей, є іронічним завершенням його життєвого шляху.

Відчуття та думки після прочитання книги «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого

П’єса «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого — це гірка сатира на жадібність і моральне падіння. Теренцій Пузир, головний герой, — типовий представник нової буржуазії кінця XIX століття. Він не зупиняється перед нічим, аби збільшити своє багатство, навіть якщо це шкодить іншим.

Цікаво, що Пузир — це продовження образу Герасима Калитки з п’єси «Сто тисяч». Якщо Калитка мріяв про швидке багатство через шахрайство, то Пузир уже має гроші, але не менше прагне їх накопичити. Це показує, як жадібність може зростати, навіть коли людина вже багата.

У п’єсі Карпенко-Карий майстерно показує, як гроші можуть зіпсувати людину. Пузир, хоч і багатий, не має справжнього щастя. Він самотній, нещирий і нещасний. Його життя — це боротьба за ще більше багатства, без радості і душевного спокою.

Ця п’єса змушує задуматися: чи варто гнатися за багатством, якщо воно приносить лише страждання? Чи не краще шукати щастя в простих речах, у добрих стосунках і душевному спокої? «Хазяїн» — це нагадування про те, що гроші не завжди приносять щастя, а іноді навіть забирають його.

Повна історія книги "Хазяїн"

"Хазяїн" — це соціальна комедія Івана Карпенка-Карого, написана в 1900 році. У творі автор зображує образ багатого землевласника Терентія Пузиря, який є уособленням безмежної жадоби до збагачення.

Зав'язка: прагнення до збагачення

Терентій Пузир — заможний землевласник, який мріє про ще більше багатства. Він не зупиняється перед жодними засобами для досягнення своєї мети. Пузир прагне збільшити свої статки шляхом експлуатації робітників та розорення бідняцьких господарств. Він навіть готовий до шахрайства, домовляючись із Маюфесом про участь у сумнівних справах.

Розвиток подій: маніпуляції та конфлікти

Пузир дає вказівки своїм управителям посилити експлуатацію строкових робітників, позбавити їх землі. Ці дії призводять до виникнення різних ускладнень та конфліктів. Стався бунт робітників і селян, розкрито шахрайство, а Пузир тяжко захворів.

Кульмінація: розкриття шахрайства

Під час здійснення хижацьких планів виникають різні ускладнення й конфлікти. Стався бунт робітників і селян, розкрито шахрайство, а Пузир тяжко захворів. Загострення цих конфліктів становить кульмінацію комедії.

Розв'язка: трагічний кінець

Фінал п'єси водночас гротескний і трагічний — «пузир» лопнув — Терентій Пузир помирає від розриву нирки. Цей кінець підкреслює моральне виродження стяжателя, для якого зиск понад усе, і який не зупиняється перед жодними аферами, лише б помножити свої статки.

Висновок

"Хазяїн" — це гостра сатира на людську жадобу та моральне виродження, яке може призвести до трагічних наслідків. Твір Карпенка-Карого залишається актуальним і сьогодні, нагадуючи про небезпеку безмежної жадоби до збагачення.