«СМЕРТЬ АРТУРА» – ТОМАС МЕЛОРІ, ОБРІ ВІНСЕНТ БЕРДСЛІЙ

("Смерть Артура графіка Обрі Бердслея Томас Мелорі")> «Він був лише двадцятирічним хлопцем, коли вперше взявся за пензель, і вже через рік його ім’я стало синонімом мистецької революції».

---

📖 Що таке «Смерть Артура»?

«Смерть Артура» — це епічний середньовічний роман, написаний Томасом Мелорі в XV столітті. Він об’єднує численні легенди про короля Артура, лицарів Круглого столу, магію, зраду та пошук Святого Грааля. Це не просто історія про лицарів, а й глибоке дослідження моральних дилем, честі та падіння великої цивілізації.

---

🎨 Графіка Обрі Бердслі: мистецтво, що змінює сприйняття

У 1893 році двадцятирічний Обрі Бердслі отримав замовлення від видавництва J.M. Dent на ілюстрації до «Смерті Артура». Це стало його першим великим проєктом і миттєво принесло йому славу. Його стиль поєднував елементи японського мистецтва, символізму та декадансу. Бердслі створив понад 580 ілюстрацій, включаючи титульні сторінки, прикраси, 19 повноцінних ілюстрацій і численні орнаменти. Його роботи не лише доповнювали текст, а й додавали нові сенси, часто контрастуючи з літературним змістом.

---

🖋️ Стиль і вплив Бердслі

Бердслі був майстром чорно-білої графіки, його лінії були чіткими, а композиції — динамічними. Він використовував контрасти, щоб підкреслити драматизм сцен. Його ілюстрації часто мали готичний або навіть еротичний підтекст, що було новаторським для того часу. Цей підхід зробив його роботи революційними і вплинув на розвиток мистецтва кінця XIX століття.

---

📚 Важливість видання

Видання «Смерть Артура» з ілюстраціями Бердслі стало класичним зразком книжкової графіки. Це не просто книга, а витвір мистецтва, де текст і ілюстрації взаємодіють, створюючи єдине ціле. Це видання стало важливим етапом у розвитку книжкової ілюстрації і залишило значний слід в історії мистецтва.

---

⚠️ Якщо вирішиш читати книгу далі – будь уважний, там можуть бути спойлери! ⚠️

ть Артура Томас Мелорі Обрі Бердслей графіка")### Вступ до «Смерті Артура»

«Смерть Артура» — це епічна хроніка про короля Артура та його лицарів Круглого столу, написана Томасом Мелорі в XV столітті. Вона об'єднує численні легенди про лицарів, чаклунів, кохання та зраду. У 1893 році британський художник Обрі Бердслі створив ілюстрації до цього твору, які стали знаковими для епохи декадансу.

Стиль Обрі Бердслі

Бердслі був відомий своїм унікальним стилем: чіткі чорні лінії, витончені орнаменти та еротичні мотиви. Його роботи часто поєднували елементи середньовічного мистецтва з новими художніми течіями, такими як арт-нуво. У «Смерті Артура» він використовував ці техніки для створення атмосферних ілюстрацій, що доповнюють текст.

Взаємодія тексту та ілюстрацій

Ілюстрації Бердслі не завжди точно відповідали змісту тексту. Багато з них були символічними або абстрактними, що дозволяло читачам інтерпретувати їх по-своєму. Наприклад, сцена з мечем Екскалібуром була зображена не буквально, а через метафоричні образи, що додавало глибини розумінню сюжету.

Вплив на сприйняття твору

Ілюстрації Бердслі значно вплинули на сприйняття «Смерті Артура». Вони не лише доповнювали текст, але й формували уявлення про персонажів та події. Його зображення Ланселота, Гвіневри та інших героїв стали іконами, що визначали візуальне сприйняття цих постатей у культурі.

Відображення епохи

Ілюстрації Бердслі відображають дух часу — кінець XIX століття, період індустріалізації, змін у суспільстві та мистецтві. Вони поєднують середньовічні мотиви з сучасними тенденціями, що робить їх актуальними і сьогодні.

Спадщина

Ілюстрації до «Смерті Артура» стали невід'ємною частиною культурної спадщини. Вони вплинули на розвиток книжкової графіки та залишили слід у мистецтві XX століття. Роботи Бердслі досі вивчаються та захоплюють своєю майстерністю та глибиною.

("Смерть Артура графіка Обрі Бердслея Томас Мелорі")# Енциклопедія книги «Смерть Артура» (графіка Обрі Бердслі)

Опис

«Смерть Артура» — це англійська прозаїчна обробка артуріанських легенд, створена Томасом Мелорі приблизно у 1469–1470 роках. Оригінальна назва твору — «The Hoole Book of Kyng Arthur & of His Noble Knyghtes of the Rounde Table», але після публікації Вільямом Кексоном у 1485 році книга отримала французьку назву «Le Morte d'Arthur» .

У 1893–1894 роках видавництво J.M. Dent опублікувало ілюстровану версію «Смерті Артура», прикрашену численними малюнками Обрі Бердслі. Ця версія стала знаковою у кар'єрі художника та визначила естетику пізнього вікторіанського періоду .

Сюжет

1. Народження та сходження Артура

Король Утер Пендрагон, за допомогою чаклунства Мерліна, зачинає сина Артура від Ігрейни. Немовля виховує Ектор, і лише після того, як Артур витягує меч із каменя, стає відомо, що він — законний спадкоємець трону. Мерлін стає його радником, а Артур об'єднує розрізнені королівства .

2. Ланселот та Гвіневра

Ланселот, один із найвідоміших лицарів Круглого столу, закохується в королеву Гвіневру, дружину Артура. Їхній роман призводить до численних конфліктів серед лицарів, зокрема до ворожнечі з Гавейном, братом Гвіневри .

3. Пошук Святого Грааля

Лицарі вирушають у подорож за Святим Граалем. Галахад, син Ланселота, досягає мети, але Ланселот, через свої гріхи, не може досягти цієї мети .

4. Зрада та падіння

Мордред, син Артура та його сестри Морґоуз, зраджує батька, захоплюючи трон. У вирішальній битві Артур вбиває Мордреда, але сам отримує смертельне поранення. Перед смертю він наказує лицарю Бедевірі викинути меч Екскалібур у озеро, після чого його відвозять до Авалону .

Головні персонажі

1. Артур — король, засновник Круглого столу.
2. Гвіневра — королева, дружина Артура.
3. Ланселот — один із найвідоміших лицарів, коханець Гвіневри.
4. Гавейн — брат Гвіневри, лицар, відомий своєю відвагою.
5. Мордред — син Артура, зрадник.
6. Галахад — син Ланселота, досягає Святого Грааля.
7. Мерлін — маг, радник Артура.
8. Морґоуз — сестра Артура, мати Мордреда.

Теми та мотиви

• Честь та зрада: Конфлікти між лицарями часто виникають через зраду або порушення кодексу честі.
• Любов та зрада: Роман між Ланселотом і Гвіневрою є основним джерелом конфліктів.
• Магія та релігія: Мерлін та Святе Грааль відіграють важливу роль у розвитку подій.
• Падіння цивілізації: Занепад Круглого столу символізує кінець епохи лицарства.

Ілюстрації Обрі Бердслі

Обрі Бердслі створив понад 500 ілюстрацій для видання 1893–1894 років. Його стиль поєднує елементи японського мистецтва та ар-нуво, з характерними чорними лініями та декоративними елементами. Багато з його малюнків не відповідають безпосередньо тексту, але створюють атмосферу та доповнюють загальний настрій твору .

Вплив та спадщина

«Смерть Артура» стала основним джерелом для багатьох пізніших адаптацій та інтерпретацій артуріанських легенд. Ілюстрації Бердслі значно вплинули на розвиток книжкової графіки та стали знаковими для епохи ар-нуво. Твір надихнув численні літературні, театральні та кінематографічні адаптації, зокрема у ХХ столітті .

("Смерть Артура Томас Мелорі Обрі Бердслея книга відгуки")### Відчуття та думки після прочитання книги «Смерть Артура» (графіка Обрі Бердслея)

Коли я відкрив «Смерть Артура» з ілюстраціями Обрі Бердслі, я не очікував, що вона так глибоко зачепить мене. Це не просто книга — це цілий світ, де кожен штрих і кожне слово мають свою вагу.

Атмосфера, що пронизує

Ілюстрації Бердслі створюють особливу атмосферу, яка пронизує всю книгу. Його деталі, лінії та композиції передають не лише сюжет, а й емоції, які важко передати словами. Це не просто ілюстрації — це частина оповіді, яка доповнює і розширює її.

Відчуття після прочитання

Після прочитання я відчував суміш захоплення та роздумів. Ця книга залишила в мені глибокий слід, змусила переосмислити багато аспектів життя та мистецтва. Вона нагадала мені про важливість краси, емоцій та глибини в кожному творі.

Вплив на моє ставлення

«Смерть Артура» змінила моє ставлення до графічних романів. Я зрозумів, що це не просто розвага, а справжнє мистецтво, яке може передавати глибокі почуття та думки. Ця книга відкрила для мене новий вимір літератури, де текст і зображення існують в гармонії, створюючи неповторний досвід для читача.

("Смерть Артура (графіка Обрі Бердслея) – Томас Мелорі, Обрі Бердслей сюжет")⚠️ Увага! Далі будуть спойлери щодо сюжету книги.

Повна історія книги "Смерть Артура"

Початок: народження Артура

У темні часи, коли Англія була розділена на ворожі королівства, король Утер Пендрагон закохався в прекрасну Ігрейну, дружину герцога Горлоїса. За допомогою чарівника Мерліна Утер зміг проникнути до замку Тинтагель, прийнявши вигляд чоловіка Ігрейни. В результаті цього союзу народився син — Артур. Мерлін забрав дитину, щоб виховати її у таємниці, і передав на виховання барону Ектору.

Піднесення Артура

Після смерті Утера, щоб уникнути міжусобиць, архієпископ Кентерберійський організував зібрання баронів у Лондоні для вибору нового короля. У дворі храму з'явився камінь з мечем, на якому була написана загадка: "Той, хто витягне меч, той і буде королем". Артур, не знаючи про своє походження, витягнув меч і став королем. Мерлін розповів баронам про справжнє походження Артура, і вони визнали його правителем.

Розквіт Камелота

Артур створив Круглий стіл, зібравши найвідданіших і найсміливіших лицарів. Серед них були Ланселот, Гавейн, Трістрам, Персеваль та інші. Вони здійснювали подвиги, захищали слабких і шукали Святого Грааля — чашу, з якої пив сам Христос.

Трагедія: зрада Ланселота

Найбільша зрада сталася, коли Ланселот, найвірніший з лицарів, закохався в королеву Ґвіневеру, дружину Артура. Їхній роман став відомий, і це призвело до розколу серед лицарів. Ланселот був змушений втекти до Франції, а Ґвіневера була ув'язнена.

Крах Камелота

Після зради Ланселота, Артур вирушив у похід проти нього. Під час його відсутності Мордред, незаконний син Артура, захопив трон. Коли Артур повернувся, між ними відбулася битва на Каммланському полі, де обидва були смертельно поранені.

Смерть Артура

Перед смертю Артур наказав Ланселоту повернути меч Ескалібур до озера, де він отримав його. Ланселот виконав наказ, і меч був повернутий до Феї Озера. Артур помер, а його тіло було відвезено на острів Авалон, де, за легендою, він чекає свого повернення.

Спадщина

Після смерті Артура його лицарі розійшлися, а Круглий стіл розпався. Однак легенда про Артура і його лицарів жила далі, надихаючи покоління на подвиги та служіння благородним ідеалам.