(“Оповідь Артура Гордона Піма Едгар Аллан По”)### «Повість про пригоди Артура Гордона Піма з Нантакета» — роман, що кидає виклик уяві
«Мої видіння були про корабельні аварії та голод; про смерть або полон серед варварських племен; про життя, проведене в горі та сльозах на якійсь сірій і безлюдній скелі в океані, що недосяжний і невідомий». Ці слова, що відкривають роман, одразу занурюють у світ морських пригод, де межа між реальністю та кошмаром розмивається.
### Початок подорожі: від Нантакета до безодні
Артур Гордон Пім — юнак з острова Нантакет, який, прагнучи пригод, таємно приєднується до екіпажу китобійного судна «Грампус». Його друг, Август Бенард, син капітана, допомагає йому сховатися на борту. Подорож починається з наївної відваги, але швидко перетворюється на кошмар: бунт, канібалізм, корабельна аварія. Пім і його новий супутник, Дірк Пітерс, дивом виживають і потрапляють на борт іншого судна — «Джейн Гай».
### Південний шлях: від льодовиків до таємничих островів
«Джейн Гай» прямує до південних морів, де Пім і Пітерс стикаються з незвіданими землями та племенами. На острові Цалал вони зустрічають місцевих жителів, чия культура та вигляд кардинально відрізняються від звичного. Вода на острові має незвичний колір, а самі острови здаються поза часом і простором.
### Кульмінація: біла тінь на горизонті
Події набирають темного темпу, коли плем’я нападає на «Джейн Гай», знищуючи її екіпаж. Пім і Пітерс тікають на каное, але їх подорож стає все більш сюрреалістичною: вода стає молочно-білою, небо покривається попелом, а на горизонті з’являється величезна біла фігура. Роман обривається на цьому моменті, залишаючи читача в стані невизначеності.
### Відгуки та вплив
Після публікації в 1838 році роман не здобув популярності, і сам По пізніше назвав його «дуже дурною книгою». Однак з часом «Повість про пригоди Артура Гордона Піма» стала впливовою в літературі, надихаючи таких авторів, як Герман Мелвілл, Жюль Верн, Г. Ф. Лавкрафт та інших. Роман став основою для численних адаптацій та інтерпретацій.
### Висновок
Цей роман — не просто морська пригода, а глибоке занурення в темні глибини людської душі та природи. Він кидає виклик уяві, змушуючи замислитися над межами реальності та фантазії. Якщо ви шукаєте літературну подорож, що поєднує пригоди, містицизм та психологічну глибину, «Повість про пригоди Артура Гордона Піма з Нантакета» — це твір, який варто прочитати.
⚠️ Якщо вирішиш читати книгу далі – будь уважний, там можуть бути спойлери! ⚠️
Едгар### Початок пригоди: від Нантакету до Грампуса
Все починається з Артура Гордона Піма, юнака з Нантакету, який мріє про пригоди на морі. Разом з другом, сином капітана, він вирушає вночі на човні «Аріель». Під час шторму їх рятує китобій «Пінгвін». Повернувшись додому, вони вирішують не розповідати про подію батькам.
### Таємний похід на «Грампус»
Пім знову вирушає в подорож, цього разу як таємний пасажир на китобої «Грампус». Він ховається в трюмі, де через погані умови майже втрачає свідомість. Під час подорожі відбувається бунт, і частина екіпажу гине. Пім і його друг звільняються, а до них приєднується матрос Дірк Пітерс.
### Бунт і виживання
Пім, Пітерс і друг вдаються до хитрощів, щоб повернути контроль над судном. Вони вбивають або викидають за борт бунтівників, залишаючи живим лише одного. Після шторму вони опиняються без їжі та води. На горизонті з’являється корабель, але він виявляється покинутим, і всі його члени мертві.
### Канібалізм і порятунок
Залишаючись без їжі, вони вирішують пожертвувати одним з них. За жеребом гине один з членів екіпажу. Пім і Пітерс виживають, але їх друг помирає від ран. Врешті-решт їх рятує британський корабель «Джейн Гай».
### Подорож до південних морів
На «Джейн Гай» Пім і Пітерс вирушають на південь, до невідомих земель. Вони стикаються з пінгвінами, альбатросами та іншими птахами. Капітан погоджується поплисти ще далі на південь, до Антарктики.
### Острів Тсалал
Корабель досягає острова Тсалал, де мешкають чорні аборигени. Їхня шкіра та зуби чорні, а вода на острові має дивний колір. Спочатку аборигени дружелюбні, але згодом нападають на команду, вбиваючи всіх, окрім Піма і Пітерса.
### Таємничі явища на південь
Пім і Пітерс тікають з острова на човні, потрапляють у теплі води, що стають молочно-білими. Вони стикаються з дощем з попелу та величезним туманом. Коли вони наближаються до нього, з’являється велика біла фігура, що має колір снігу.
### Завершення: відкрите питання
Роман завершується раптово: Пім і Пітерс опиняються перед величезною білою фігурою. В епілозі зазначено, що Пім загинув, а його історія була знайдена після його смерті.
(“Оповідь Артура Гордона Піма Едгар Аллан По книга сайт”)# Енциклопедія книги «Повість про Артура Гордона Піма з Нантакета»
## Опис
«Повість про Артура Гордона Піма з Нантакета» — єдиний завершений роман Едгара Аллана По, опублікований у 1838 році. Це морська пригода, що поєднує реалістичні елементи з фантастичними, і розповідає про подорож молодого Піма до південних морів, де він стикається з численними небезпеками, серед яких бунт, корабельна катастрофа, канібалізм та зустріч з ворожими тубільцями.
## Сюжет
### 1. Початок подорожі
– **Місце дії**: острів Нантакет, США.
– **Головні герої**: Артур Гордон Пім, його друг Августус Барнард, капітан Барнард.
– **Подія**: Пім і Августус вирушають у нічну подорож на човні «Аріель», але потрапляють у шторм і майже гинуть. Їх рятує китобійне судно «Пінгвін», яке повертається до Нантакету.
### 2. Подорож на «Грампусі»
– **Місце дії**: китобійне судно «Грампус».
– **Подія**: Пім та Августус вирушають у подорож на «Грампусі». Пім ховається на судні як стюард, але через погані умови в трюмі він ледь не гине від спраги та голоду. Його рятує собака Тигр, яка приносить записку з попередженням про небезпеку.
### 3. Бунт і канібалізм
– **Подія**: на судні відбувається бунт, під час якого частина екіпажу гине. Пім, Августус і ще кілька осіб залишаються живими. Під час подальших труднощів вони вдаються до канібалізму, щоб вижити.
### 4. Зустріч з тубільцями
– **Місце дії**: острів Тсалал, південний океан.
– **Подія**: на острові Тсалал Пім і його супутники стикаються з тубільцями, які спочатку здаються дружніми, але згодом нападають на них. Вони втрачають судно «Джейн Гай» і змушені тікати.
### 5. Таємничий кінець
– **Подія**: Пім і його супутник Дірк Пітерс продовжують подорож на малому човні, потрапляють у зону незвичайного білого туману і стикаються з величезною білою фігурою. Роман обривається на цьому моменті, залишаючи багато запитань без відповіді.
## Герої
1. **Артур Гордон Пім** — головний герой, молодий чоловік з Нантакету, який прагне пригод.
2. **Августус Барнард** — друг Піма, син капітана китобійного судна.
3. **Дірк Пітерс** — матрос, який бере участь у бунті на «Грампусі» і пізніше допомагає Пімові.
4. **Тигр** — собака Піма, яка рятує його під час подорожі.
5. **Капітан Барнард** — батько Августуса, капітан «Грампуса».
6. **Тубільці Тсалалу** — мешканці острова Тсалал, з якими Пім і його супутники стикаються під час подорожі.
## Теми та мотиви
– **Пошук невідомого**: Пім прагне дослідити невідомі південні моря, що символізує людське прагнення до пізнання та пригод.
– **Виживання**: герої стикаються з численними труднощами, включаючи голод, спрагу, бунт і канібалізм, що підкреслює боротьбу за виживання в екстремальних умовах.
– **Моральні дилеми**: вибір між життям і смертю, моральними принципами та інстинктами виживання.
– **Раса та іншість**: зустріч з тубільцями Тсалалу піднімає питання расових стереотипів і страху перед «іншим».
## Вплив та спадщина
– **Вплив на літературу**: роман вплинув на таких авторів, як Герман Мелвілл, Жюль Верн, Артур Конан Дойл, Чарльз Бодлер, Генрі Джеймс, Г. Ф. Лавкрафт, Жорж Перек.
– **Адаптації**: роман був адаптований у різні медіа, включаючи комікси та рольові ігри.
– **Критика**: роман отримав змішані відгуки, зокрема за надмірну насильницькість і наукові неточності. Однак він також був оцінений за свою унікальну атмосферу та символізм.
## Цікаві факти
– **Випадковий збіг**: у романі один з персонажів, Річард Паркер, стає жертвою канібалізму. Через 46 років після публікації роману в реальному житті сталася подія, коли екіпаж британського судна «Мінерви» пожирав одного з членів екіпажу, також на ім’я Річард Паркер.
– **Незавершений кінець**: роман обривається на моменті зустрічі з таємничою білою фігурою, що залишає багато запитань без відповіді і стимулює численні інтерпретації.
## Висновок
«Повість про Артура Гордона Піма з Нантакета» є унікальним твором, що поєднує морську пригоду з елементами готики та фантастики. Його незвичайний стиль, складна структура та відкритий кінець роблять його важливим об’єктом для літературного аналізу та інтерпретації.
(“Оповідь Артура Гордона Піма книга Едгар Аллан По враження від читання”)## Відчуття та думки після прочитання книги «Повість про Артура Гордона Піма»
### Страх, що не відпускає
Коли я дочитав до останньої сторінки «Повісті про Артура Гордона Піма», мене охопило відчуття тривоги, яке не полишало ще довго. Це не просто історія про подорожі чи пригоди — це подорож у саму глибину людської душі, де панують страхи, темрява і безнадія. Кожна нова небезпека, кожна зустріч з невідомим здаються ще більш жахливими, ніж попередні. І навіть коли здається, що все вже позаду, на тебе чекає новий кошмар.
### Моменти, що запам’яталися
Особливо вразила сцена, коли герої потрапляють на острів Тсалал і стикаються з місцевими жителями. Їхній вигляд, поведінка, мова — усе це створює атмосферу абсолютної чужості та небезпеки. А коли Пім і Петерс опиняються в підземеллі, відчуття замкненості та безвиході стає майже фізичним. І, звісно, фінальна сцена з білим велетнем — вона залишає більше запитань, ніж відповідей, і змушує замислитися про те, що ж насправді сталося.
### Емоції після прочитання
Після прочитання залишаються змішані відчуття: з одного боку, захоплення від майстерності автора, з іншого — тривога і навіть страх. Це не та книга, яку можна просто прочитати і забути. Вона залишає слід у душі, змушує переосмислити багато речей. Я відчуваю, що після цієї книги моє ставлення до теми виживання, людської моралі та зустрічі з невідомим змінилося. Вона показує, як тонка межа між цивілізацією та дикістю, між життям і смертю, між реальністю та кошмаром.
### Вплив на моє ставлення
Раніше я сприймав подібні історії як просто пригодницькі романи. Тепер я розумію, що це більше, ніж просто розвага. Це глибокий психологічний аналіз, дослідження людської природи в екстремальних умовах. Я почав більше замислюватися над тим, як людина реагує на крайнощі, як вона змінюється під впливом стресу та страху. І хоча книга залишає багато запитань без відповідей, саме це робить її такою сильною та незабутньою.
ь Артура Гордона П⚠️ Увага! Далі будуть спойлери щодо сюжету книги.
**Повна історія книги “Оповідь Артура Гордона Піма”**
### Початок пригоди
Усе починається в Нантакеті, де 16-річний Артур Гордона Пім, син заможного торговця, мріє про морські подорожі. Він подружився з Августом Барнардом, сином капітана китобійного судна. Одного разу, після веселого вечора, Август розбудив Піма серед ночі, і вони вирушили на човні *Аріель*. Однак шторм застиг їх зненацька, і судно врізалося в китобійне судно *Пінгвін*. Їх врятували, але цей випадок зміцнив бажання Піма вирушити в подорож.
### Таємний похід на “Грампус”
Після пригоди з *Аріелем* Пім вирішує приєднатися до подорожі на китобійному судні *Грампус*, яке готував Август. Оскільки батько Августа не дозволяв Піму приєднатися, він ховається на судні, сподіваючись, що повернутися буде неможливо. Спочатку все йшло за планом, але через кілька днів Пім опинився в темному трюмі без їжі та води. Його собака Тигр приніс записку, що попереджала його мовчати, і незабаром Август з’явився, пояснивши, що на судні стався заколот. Капітана відправили в шлюпці, а Август був ув’язнений.
### Заколот і виживання
Пім, Август і новий союзник, матрос Дірк Пітерс, вирішують повернути контроль над судном. Вони використовують хитрість: Пім, переодягнувшись у форму померлого матроса, лякає команду, і під час бурі вони захоплюють судно. Однак буря пошкодила *Грампус*, і вони опинилися на уламках без їжі та води. Після кількох днів голоду та спраги вони вирішили вбити і з’їсти одного з них. Випав жребій, і жертвою став Річард Паркер.
### Рятунок і нові випробування
Незабаром їх врятувало судно *Джейн Гай* з Ліверпуля. На борту Пім і Пітерс стали членами екіпажу і вирушили на південь до невідомих земель. Вони потрапили на острів Цалал, де мешкали чорні аборигени, які боялися білого кольору. Спочатку вони були дружелюбні, але пізніше напали на команду, вбивши всіх, окрім Піма і Пітерса.
### Острів Цалал і таємничі явища
Пім і Пітерс сховалися в горах, де знайшли лабіринт з дивними знаками на стінах. Вони вкрали човен і втекли з острова. Під час подорожі на південь вони потрапили в потік теплої молочно-білої води, зіткнулися з дощем попелу і побачили величезний водоспад туману. Коли вони наблизилися, з’явилася велика біла фігура, і на цьому книга обривається.
### Завершення
У післямові редактори повідомляють, що Пім загинув в аварії, і його останні глави були втрачені. Вони також зазначають, що Пітерс живе в Іллінойсі, але не може бути допитаний.